ЄВПАТОРІЯ
Євпаторія місто-курорт на заході Кримського півострова, на березі Каламитської затоки невеличка, але дивна частина цілющого краю, яке в 2003 році відзначило своє 2500-річчя. Лікувальними факторами тут є сонце і море, повітря і пісок, ропа солоного озера, вода гарячих мінеральних джерел. Сонце активно впливає на стан моря його температуру, хвилювання, сольовий склад. Нагріваючись в жаркий час року, море довго зігріває повітря і після того, як настає холод. Не випадково середньорічна температура повітря тут 11,5°С. Це не означає, що в Євпаторії не буває холодних днів. Студені вітри і навіть морози трапляються взимку, але вони рідкі і нетривалі. Суха тепла осінь тримається довго, а весна з достатком сонячного тепла настає рано. Для морського узбережжя і євпаторійського, звичайно, характерні періодичні вітри-бризи, що виникають через неоднакове нагрівання й охолодження води і суші. Вдень могутні потоки іонізованого солями повітря спрямовуються на сушу, приносячи їй прохолоду. Це морський бриз. Уночі вступає у свої права береговий бриз: степове повітря, напоєне пахощами цілющих трав, квітів і хвої, переміщається убік моря. Змішуючись над узбережжям, потоки морського і степового повітря створюють гігантський природний інгаляторій.
На думку лікарів, приморський клімат з його різноманітними відтінками, цілющими факторами, при своєрідному їхньому сполученні утворює ту природну базу, що дозволяє щонайкраще впливати на шкіру, дихальні шляхи, нервову систему, на організм людини в цілому при його загартовуванні і лікуванні. Пологий берег, невелика глибина моря, тепла вода роблять цей курорт привабливим для дітей, і по праву він здавна називається «дитячим». Євпаторійська рівнина, горбиста на півночі, по мірі наближення до моря стає пологішою, створюючи мілководний берег. Море і берег ведуть між собою боротьбу, що не припиняється, сліди якої ділянки суші, заповнені морською водою, піщані наноси, пересипи, широкі і протяжні пляжі стали характерною рисою цієї місцевості. Колись біля берега було безліч великих і маленьких солоних озер і озерець. При господарському освоєнні території, розширенні і забудові міських кварталів значну частину їх довелося засипати.
Нині залишилося два великих озера Сасик-Сивашське, що підступає до границі Євпаторії з північного сходу, і Мойнакське, що лежить у межах міста, що славиться цілющими властивостями ропи. В Євпаторії добре в будь-яку пору року. Люди похилого віку, що страждають серцево-судинними відхиленнями від норми, найкраще почувають себе тут восени, у вересні-жовтні: температура води в морі ще досить висока, сонце ласкаве, але в повітрі відчувається живлюща прохолода. У листопаді-грудні на клумбах усе ще квітнуть троянди, на пляжах у спеціальних кабінах можна приймати сонячні і повітряні ванни, благотворний нічний і денний сон на відкритих верандах.
Цілий рік відпускаються процедури загальнокурортних грязе- і водолікарень. При майже безсніжній зимі добре почувають себе на морському березі люди з невралгічними захворюваннями. Весна і літо кращий час для оздоровлення дітей різного віку (але не менше трьох років). Купання в морі починається наприкінці травня і триває до жовтня. У липні і серпні в лікувальних цілях широко застосовуються піскові ванни і лиманні купання.